Пошуковий запит: (<.>A=Левицький Є$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 17
Представлено документи з 1 до 17
|
1. |
Левицький Є. Л. Рецензія на монографію М. М. Марченка, О. В. Кеци, М. М. Великого "Біохімічна трансформація ксенобіотиків у організмі" [Електронний ресурс] / Є. Л. Левицький // Український біохімічний журнал. - 2012. - Т. 84, № 2. - С. 119-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2012_84_2_16
|
2. |
Левицький Є. Л. Рецензія на монографію "Наноматеріали та нанокомпозити в медицині, біології, екології" [Електронний ресурс] / Є. Л. Левицький // Biotechnology. - 2011. - Vol. 4, № 6. - С. 88-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2011_4_6_13
|
3. |
Левицький Є. Л. Рецензія на підручник О. В. Карпова, С. В. Демидова, С. С. Кир’яченка "Клітинна та генна інженерія" (Київ: Фітосоціоцентр, 2010) [Електронний ресурс] / Є. Л. Левицький // Biotechnology. - 2010. - Vol. 3, № 6. - С. 92-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2010_3_6_13
|
4. |
Кунах В. А. Рецензія на навчальний посібник О. І. Мартиненко "Методи молекулярної біотехнології: Лабораторний практикум". За наук. ред. чл.-кор. НАН України, проф. Д. М. Говоруна (Київ: Академперіодика, 2010). [Електронний ресурс] / В. А. Кунах, Є. Л. Левицький // Biotechnology. - 2011. - Vol. 4, № 2. - С. 92-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2011_4_2_13
|
5. |
Левицький Є. Л. Рецензія на монографію О. М. Ключко "Інформаційно-комп’ютерні технології в біології та медицині" (Київ: "НАУ-друк", 2008) [Електронний ресурс] / Є. Л. Левицький // Biotechnology. - 2010. - Vol. 3, № 1. - С. 67-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2010_3_1_12
|
6. |
Левицький Є. Л. Рецензія на навчальний посібник Ю. І. Сидорова, В. І. Чуєшова, В. П. Новікова "Процеси і апарати хіміко-фармацевтичної промисловості" (Вінниця: "НОВА КНИГА", 2009) [Електронний ресурс] / Є. Л. Левицький // Biotechnology. - 2010. - Vol. 3, № 4. - С. 102-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2010_3_4_15
|
7. |
Левицький Є. Л. Рецензія на монографію В. А. Кунаха "Розвиток генетики в Національній академії наук України" (Київ: Академперіодика, 2009) [Електронний ресурс] / Є. Л. Левицький // Biotechnology. - 2010. - Vol. 3, № 5. - С. 106-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2010_3_5_14
|
8. |
Левицький Є. Л. Рецензія на монографію А. М. Зайченка, Є. В. Андрієнко, Є. С. Циганенко "Макроциклічні трихотеценові мікотоксини" (Київ: Наукова думка, 2008) [Електронний ресурс] / Є. Л. Левицький // Biotechnology. - 2009. - Vol. 2, № 3. - С. 118-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2009_2_3_14
|
9. |
Левицький Є. Л. Фредерік Сенгер — один із засновників сучасної біотехнології [Електронний ресурс] / Є. Л. Левицький // Biotechnologia Acta. - 2008. - Т. 1, № 1. - С. 123-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_1_15
|
10. |
Левицький Є. Л. Рецензія на монографію В. А. Кунаха "Біотехнологія лікарських рослин. Генетичні та фізіолого-біохімічні основи" (Київ: Логос, 2005) [Електронний ресурс] / Є. Л. Левицький // Biotechnology. - 2008. - Vol. 1, № 2. - С. 122-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_2_16
|
11. |
Левицький Є. Л. Ефраїм Кацир (Качальський) — видатний дослідник у галузі біохімії та біотехнології [Електронний ресурс] / Є. Л. Левицький // Biotechnology. - 2008. - Vol. 1, № 3. - С. 72-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_3_10
|
12. |
Левицький Є. Л. Видатні вчені. Сергій Михайлович Гершензон [Електронний ресурс] / Є. Л. Левицький // Biotechnology. - 2009. - Vol. 2, № 1. - С. 124-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2009_2_1_14
|
13. |
Левицький Є. Л. Рецензія на підручник В. В. Жирнова, Д. А. Савченка "Екологічна біотехнологія" [Електронний ресурс] / Є. Л. Левицький // Biotechnologia Acta. - 2013. - Vol. 6, № 6. - С. 146-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_6_17
|
14. |
Левицький Є. Л. Рецензія на монографію член.-кор. НАН України В. А. Кунаха "Мобільні генетичні елементи і пластичність геному рослин" (К.: Логос, 2013. — 298 с.: іл.) [Електронний ресурс] / Є. Л. Левицький // Biotechnologia Acta. - 2014. - Vol. 7, № 1. - С. 131-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2014_7_1_17
|
15. |
Трахтенберг І. М. Генотоксична дія потенційно небезпечних хімічних сполук [Електронний ресурс] / І. М. Трахтенберг, Є. Л. Левицький // Вісник Національної академії наук України. - 2016. - № 7. - С. 27-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2016_7_5 В огляді наведено основні відомості про структурно-функціональну організацію ядерного хроматину, що є мішенню генотоксичної дії потенційно небезпечних для людини хімічних речовин: органічних розчинників, пестицидів, промислових отрут. На прикладі цих токсичних речовин розглянуто молекулярні механізми їх геномоушкоджуючої дії. Особливу увагу приділено вільнорадикальним механізмам токсичного ураження ядерного геному за дії небезпечних хімічних речовин. Зроблено висновок про особливу роль ДНК та гістонових протеїнів ядерного хроматину в механізмах розвитку генотоксичності, процесів репарації пошкоджень цих основних структур, а також доцільність використання антиоксидантів-геномопротекторів як засобів фармакологічного захисту ядерного геному за умов хімічного ураження.
|
16. |
Зазірний І. М. Пошкодження меніскокапсулярного з'єднання заднього рога медіального меніска (пошкодження рампи меніска) [Електронний ресурс] / І. М. Зазірний, В. В. Савич, Є. А. Левицький // Травма. - 2023. - Т. 24, № 1. - С. 46-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2023_24_1_9 Травми меніскокапсулярного з'єднання заднього рога медіального меніска часто зустрічаються в поєднанні з пошкодженням передньої хрестоподібної зв'язки. Поширеність цих травм становить від 9 до 42 %. В англомовній літературі це пошкодження має назву rump lesions, використано терміном "пошкодження рампи". Анатомічно пошкодження рампи включають пошкодження заднього меніскокапсулярного з'єднання і меніскотибіальних зв'язок. Біомеханічно це пов'язано зі збільшенням зміщення великогомілкової кістки допереду та її внутрішньої і зовнішньої ротації внаслідок пошкоджень передньої хрестоподібної зв'язки. Магнітно-резонансна томографія корисна для оцінки меніскокапсулярного з'єднання. Нерівномірність або підвищений сигнал біля заднього відділу меніскокапсулярного з'єднання і/або зміна сигналу, що вказує на набряк заднього медіального плато великогомілкової кістки, може свідчити про наявність цих пошкоджень перед оперативним втручанням. Поточним еталоном для діагностики цих уражень є артроскопічна візуалізація задньомедіального меніскокапсулярного відділу з'єднання, яке видно через міжвиросткову ямку. Після виявлення пошкодження рампи потрібно оцінити стабільність за допомогою артроскопічного дослідження зондом для того, щоб визначити ступінь переднього зміщення меніска. Оптимальний вид лікування обговорюється в літературі, особливо для стабільних пошкоджень. Оперативне лікування показане для тих пошкоджень, які виявляються нестабільними під час дослідження зондом. У літературі доступна мала кількість робіт щодо лікування хворих з пошкодженням рампи меніска.
|
17. |
Бур'янов О. А. Хірургічні методи відновлення суглобового хряща: огляд літератури та метааналіз [Електронний ресурс] / О. А. Бур'янов, Т. М. Омельченко, Є. А. Левицький // Ортопедія, травматологія та протезування. - 2022. - № 3-4. - С. 126-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2022_3-4_19 Мета роботи - оцінити клінічну ефективність і безпечність застосування позаклітинного матриксу (extracellular matrix, ECM), аутологічного матриксу індукції хондрогенезу (Autologous Matrix Induced Chondrogenesis, AMIC), мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини (adipose tissue derived mesenchymal stem cell, AD-MSCs) та мезенхімальних стромальних клітин кісткового мозку (bone marrow mesenchymal stem cells, BM-MSCs) для лікування остеохондральних дефектів колінного та надп'ятково-гомілкового суглобів. Пошук у PubMed, Embase та ручний проведені з 2018 до січня 2022 рр. Включено статті з рівнем доказовості I - IV, вивченням остеохондральних дефектів понад 0,5 см<^>2, тривалістю спостереження за понад 10 пацієнтами не менше року, визначенням балів за VAS (Visual Analogue Scale), Tegner Activity Scale, FAOS (Foot and Ankle Outcome Score). Висновки: сучасні методи відновлення хряща в порівнянні зі створенням мікропереломів і мікросвердленням забезпечують якісний регенерат, кращі довгострокові результати, мають меншу кількість ускладнень і вищі показники повернення до активності. Майбутні дослідження мають буті тривалішими й охоплювати більш репрезентативні популяції для визначення ефективності та безпеки цих методів.
|